Професійний вплив вібрації на все тіло та субклінічна легка черепно-мозкова травма: гіпотеза про опосередкований оксидативним стресом шлях до нейродегенерації Автори: Ahmed Adel Mansour Kamar, Ioannis Mavroudis, Roxana Cojocariu, Alin Ciobica, Bogdan Gurzu, Otilia Novac, Bogdan Novac, Mihai Hogas Анотація: Тривалий професійний вплив низькочастотної вібрації на все тіло (WBV) є визнаним чинником ризику захворювань опорно-рухового апарату. Оскільки механічні сили передаються по всьому організму, можна припустити, що подібний вплив поширюється і на центральну нервову систему (ЦНС), хоча це питання залишається недостатньо дослідженим. Нові наукові дані свідчать про те, що вплив WBV може бути джерелом повторюваних субклінічних мікротравм головного мозку, які описують як мінімальну черепно-мозкову травму (mi-TBI). Такі ушкодження низької інтенсивності не спричиняють негайних клінічних симптомів або змін, які можна виявити за допомогою традиційних методів нейровізуалізації (КТ чи МРТ), проте можуть накопичуватися та сприяти відстроченим порушенням функціонування нейронів і довгостроковим неврологічним наслідкам. Центральну роль у цьому процесі, ймовірно, відіграє оксидативний стрес. Посилене утворення активних форм кисню в поєднанні з ослабленням антиоксидантного захисту може спричиняти перекисне окиснення ліпідів, мітохондріальну дисфункцію, нейрозапалення та порушення цілісності гематоенцефалічного бар’єра. Подібні механізми вже встановлено в периферичних тканинах, що зазнають впливу вібрації, а це підтверджує правдоподібність аналогічних ефектів у ЦНС. У цьому огляді розглянуто гіпотезу, згідно з якою хронічний вплив WBV сприяє порушенню окисно-відновного балансу в ЦНС та раннім нейродегенеративним процесам. Особливу увагу приділено біомаркерам оксидативного стресу, зокрема малоновому діальдегіду (MDA), супероксиддисмутазі (SOD), глутатіонпероксидазі (GPx) і каталазі (CAT), як потенційним засобам виявлення субклінічних змін головного мозку. Крім того, підкреслено значення нейрофункціонального оцінювання та новітніх технологій, зокрема інструментів на основі віртуальної реальності, для виявлення незначних когнітивних змін. Поєднуючи механістичний, молекулярний та професійно-гігієнічний підходи, ми пропонуємо концептуальну модель, у якій WBV розглядається як потенційне джерело субклінічної легкої черепно-мозкової травми (m-TBI). Однак ця гіпотеза наразі ґрунтується переважно на непрямих доказах і потребує перевірки в дослідженнях за участю людей, які зазнають професійного впливу вібрації.