Нейрокогнітивні аспекти використання онлайн-платформ у вивченні іноземних мов Автори: Liudmyla Yasnohurska, Olga Mayevska, Kateryna Rybakova, Larysa Duz, Zhanna Davydova, Alina Medynska Анотація: Стрімке поширення цифрових технологій в освіті змінило підходи до викладання іноземних мов, унаслідок чого використання онлайн-платформ набуває дедалі більшого значення в сучасній освітній практиці. Оскільки онлайн-середовища навчання дедалі активніше інтегруються у вищу освіту, зростає потреба в поглибленому розумінні того, як інноваційні підходи, опосередковані технологіями, застосовуються для розвитку іншомовних навичок, формування автономії здобувачів освіти та підвищення їхньої залученості до вивчення англійської мови як іноземної (далі — EFL). Попри збільшення кількості досліджень із цієї тематики, порівняльні дослідження все ще містять обмежену кількість емпіричних даних про ефективність різних моделей навчання з використанням технологій. Метою дослідження було порівняти ефективність змішаного навчання за моделлю «перевернутого класу», навчання мови на основі виконання завдань, інтегрованого із соціокультурними принципами, і традиційного викладання, орієнтованого на викладача. Ефективність цих підходів оцінювали за розвитком комунікативної компетентності студентів, які вивчають англійську мову як іноземну, їхньої навчальної автономії, саморегуляції, метакогнітивної обізнаності та стратегій вивчення мови. У двох українських університетах було проведено експериментальне дослідження дії з використанням змішаних методів. У ньому взяли участь 69 студентів бакалаврату, які вивчали англійську мову як іноземну та були розподілені на три групи. Дані збирали за допомогою оцінювання комунікативної компетентності, анкетування щодо навчальної автономії, спостережень за заняттями та напівструктурованих інтерв’ю. Перша експериментальна група навчалася за моделлю «перевернутого класу» в змішаному форматі. Студентам пропонували виконувати інтерактивні онлайн-вправи, проходити адаптивні тести, брати участь у синхронних практичних заняттях із розвитку усного мовлення та створювати рефлексивні електронні портфоліо. Друга експериментальна група працювала за мультимодальною моделлю навчання на основі завдань із застосуванням соціокультурних принципів, виконуючи різноманітні спільні цифрові завдання. Контрольна група навчалася за традиційною моделлю під керівництвом викладача з обмеженим використанням технологій. У результаті студенти всіх трьох груп продемонстрували позитивні зрушення, проте найбільш помітні досягнення спостерігалися у другій експериментальній групі. Зміни насамперед стосувалися розвитку іншомовної комунікативної компетентності та метакогнітивної обізнаності. Крім того, студенти вдосконалили застосування різноманітних навчальних стратегій і стали активніше залучатися до навчального процесу. Натомість у першій експериментальній групі було зафіксовано суттєве зростання здатності до саморефлексії та керування цифровими інструментами. Контрольна група продемонструвала повільний прогрес. Отримані результати свідчать, що навчання мови на основі завдань із використанням технологій та опорою на соціокультурні принципи забезпечує найкращі результати в розвитку комунікативної компетентності, навчальної автономії та залученості студентів. Водночас змішане навчання за моделлю «перевернутого класу» є особливо ефективним для розвитку рефлексивного навчання та саморегульованого використання цифрових інструментів. Щодо якості та глибини викладання іноземних мов, дослідження підтверджує доцільність використання інноваційних підходів із застосуванням онлайн-платформ. Проте їхня ефективність підвищується за умови узгодження з усталеними методологічними підходами, зокрема соціокультурним підходом і навчанням мови на основі завдань (далі — TBLT). Хоча результати частково інтерпретовано з нейрокогнітивної перспективи, у дослідженні не застосовувалися прямі когнітивні або нейронаукові методики.