Роль штучного інтелекту та нейронауки в діловій етиці: погляд з перспективи управління людськими ресурсами Автори: Liviana Andreea Nimineț, Andreea Feraru-Prepeliță, Valer Nimineț Анотація: Технології штучного інтелекту (ШІ) та нейронауки дедалі швидше трансформують робоче середовище, забезпечуючи значні переваги в операційній ефективності, виявленні талантів та аналітиці персоналу, але водночас породжуючи серйозні етичні, правові й соціальні ризики. У цій статті їхній вплив на управління людськими ресурсами (HR) розглядається з позицій ґрунтовного міждисциплінарного підходу, який поєднує актуальні статистичні дані з Румунії та держав — членів Європейського Союзу з напрацюваннями організаційної психології, прикладної етики й теорії машинного навчання. Ми аналізуємо конкретні сфери застосування цих технологій у доборі персоналу, оцінюванні результативності праці, управлінні різноманіттям і забезпеченні добробуту працівників, наводячи емпіричні дані, що висвітлюють основні тенденції та відмінності. Серед ключових результатів: станом на 2024 рік лише 13,5% підприємств ЄС офіційно впровадили ШІ, а в Румунії цей показник становив лише 3,1% (Eurostat, 2025). Водночас фактична ситуація разюче відрізняється: приблизно 35% румунських офісних працівників уже регулярно використовують інструменти ШІ (Romania Journal, 2024). Цю розбіжність між офіційним упровадженням ШІ на рівні підприємств і неформальним використанням працівниками ми концептуалізуємо як складну проблему управління, а не просто технологічне відставання. Вона перебуває на перетині організаційної психології, прикладної етики та теорії машинного навчання; саме таке цілісне бачення лежить в основі всієї аналітичної моделі статті. Ми систематично визначаємо етичні ризики — алгоритмічну упередженість під час автоматизованого наймання (прикладом є нині виведена з експлуатації система рекрутингу Amazon, яка дискримінувала резюме жінок), приховане нейроспостереження за допомогою носимих ЕЕГ-гарнітур та непрозорість оцінювання результативності праці із застосуванням ШІ — і обґрунтовуємо стратегії їх мінімізації з урахуванням як Акта ЄС про штучний інтелект (2024), так і нової рамкової концепції регулювання нейротехнологій (Neurotechnology Framework). Як новий науковий внесок ми пропонуємо й детально розробляємо математичну оптимізаційну модель, у якій організації максимізують функцію корисності, що поєднує приріст продуктивності, штрафи за упередженість і витрати, пов’язані з ризиками для приватності, за умови дотримання формальних обмежень справедливості (рівності можливостей) та нейроправ. Модель, розв’язану методами Лагранжа, проілюстровано докладним дослідженням випадку гіпотетичної румунської технологічної компанії. Цей структурований, заснований на даних та етично обґрунтований підхід пропонує конкретні рекомендації фахівцям з управління персоналом, органам корпоративного управління й розробникам державної політики, які прагнуть відповідально впроваджувати ШІ та нейротехнології з дотриманням законодавства ЄС.