Тривожність, депресія та стрес у зв’язку зі споживанням алкоголю: поперечне дослідження Автори: Ana Maria Dumitrescu, Anca Sava, Crînguța Paraschiv, Lucia Corina Dima Cozma, Ana Maria Slănină, Irina Florentina Bușilă, Laura Florea, Mihaela Dora Donciu, Carmen Valerica Rîpă, Claudia Florida Costea, Roxana Gabriela Cobzaru Анотація: Вживання алкоголю є складним поведінковим явищем, на яке впливають численні психологічні чинники. Метою цього дослідження було вивчити зв’язки між емоційним дистресом, зокрема тривожністю, депресією та стресом, і вживанням алкоголю в поперечній вибірці. Загалом 121 учасник заповнив стандартизовані опитувальники самооцінювання, зокрема шкали депресії, тривожності та стресу (DASS-21) і тест для виявлення розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю (AUDIT). Кореляційний аналіз Спірмена показав, що як тривожність (ρ = 0,203; p = 0,025), так і депресія (ρ = 0,219; p = 0,016) мали позитивний і статистично значущий зв’язок із вживанням алкоголю, хоча сила цих зв’язків була слабкою. Натомість кореляція між стресом і вживанням алкоголю не була статистично значущою (ρ = 0,137; p = 0,134). Множинний регресійний аналіз засвідчив, що модель загалом була статистично значущою: F(3, 117) = 4,997; p = 0,003; вона пояснювала 11,4 % дисперсії вживання алкоголю (R² = 0,114). Однак жоден з окремих предикторів — тривожність, депресія або стрес — не продемонстрував статистично значущого незалежного впливу. Додатковий аналіз із застосуванням методу бутстрепу підтвердив відсутність значущих ефектів, що свідчить про те, що зв’язки, виявлені на кореляційному рівні, не перетворилися на стійкі прогностичні ефекти. Ці результати підкреслюють неоднозначну роль емоційного дистресу у вживанні алкоголю: хоча тривожність і депресія пов’язані з його вживанням, їхня прогностична здатність може бути обмеженою за одночасного врахування цих чинників. Отримані результати підтверджують важливість багатовимірного підходу до вивчення психологічних чинників, що впливають на поведінку, пов’язану з вживанням алкоголю.